-
1 uberrima fides
-
2 uberrima fides
лат. юр. найвища добросовісність; найвищий ступінь довіри -
3 pitch
1. n1) смола; вар; пек; дьоготь2) бітум3) кидок4) подача (бейсбол тощо)5) оберемок, повна лопата (чогось)6) партія товару, викинутого на ринок7) мор. кільова качка8) висота (тону)9) рівень, ступінь; інтенсивність10) постійне місце (вуличного торговця)11) поле, майданчик12) схил, нахил; похилість13) кут нахилу14) геол. падіння15) тех. модуль; крок16) амер. жарти, приповідки; базікання17) похвала; вихваляння18) амер., розм. намір, мета, завдання2. v1) смолити2) споруджувати, ставити (намет)3) розташовуватися (десь); бути розташованим4) кидати, шпурляти; спорт. подавати, посилати (м'яч)5) виставляти на продаж6) амер. продавати, торгувати7) падати; ударитися8) мор. відчувати кільову качку9) надавати певного забарвлення; підносити; подавати певним чином10) муз. давати певний тон11) установити на певному рівні; гідно оцінити12) мати нахил, знижуватися14) розповідати байки15) амер. хвастати; перебільшувати16) розм. подрімати17) карт. оголошувати козир18) мостити брущаткою20) тех. зачіпляти (про зубці)21) театр. вирушити на гастроліpitch in — розм. енергійно братися (за справу)
pitch into — розм. накидатися, нападати
pitch on — лаяти, картати
pitch upon — вибрати, зупинитися на (чомусь)
to pitch a yarn (a fork) — базікати, теревенити
to pitch a woo — залицятися; пестити; обнімати
* * *I nсмола; вар; дьоготь; пек; бітумII v III n1) кидок; подача, кидок (гольф, крикет, бейсбол); предмет, який кидається, подається ( м'яч); місце удару м'яча об землю; = pitchout2) кількість кинутого за один раз, оберемок, повна лопата3) партія товару, викинутого на ринок4) мop. кільова хитавиця5) висота (тону, звуку)to go off pitch — фальшивити; ( стандартна) частота камертона
6) рівень; ступінь; сила; інтенсивність; напруга7) верх; вершина; висотаthe pitch of perfection — сама довершеність; висота, з якої яструб кидається на свою жертву
8) постійне місце (вуличного торговця, жебрака, продавця газет); звичайне місце виступу (вуличного оратора, артиста); = pitchman9) cпopт. частина крикетного поля між лініями тих, які подають, того, хто відбиває, та боулера; поле, майданчик10) схил, спад, нахил; пологість, похилість; кут нахилу11) cпeц. тангажpitch angle — кут тангажа; пітч-кут
12) коротка, дуже крута ділянка сходження ( альпінізм)13) гeoл. падіння ( пласта)14) тex. крок (заклепочного шва, гвинтової різі); модуль, пітч15) cл. жарти, примовки ( вуличного торговця); базікання; похвала; промова на захист ( чого-небудь); вихваляння; рекламування; розхвалювання ( товару продавцем); рекламне оголошення, реклама (по радіо, телебаченню)16) cл. довід; пропозиція17) план дій; лінія; підхід18) cл. намір, мета, завдання19) привал; стоянка; табір; бівуак; вибір місця для табору, стоянки, привалу20) cл. стан справ; розклад21) карточна гра; оголошення козиря ( карти)22) залицянняIV v1) вривати, вкопувати, вбивати в землю; споруджувати, встановлювати; ставити ( крикетні ворітця); влаштовуватися ( табором); бути розташованим; ставити; приставляти; сісти, розташуватися; влаштуватися; оселитися; осісти де-небудь2) кидати, шпурляти; підкидати; cпopт. кидати, подавати, посилати м'яч (гольф, крикет, бейсбол); закручувати, гнати м'яч ( гольф); подавати м'яч гравцеві з биткою ( бейсбол); грати за або замість того, хто подає ( бейсбол)3) виставляти на продаж; cл. продавати ( що-небудь), торгувати ( чим-небудь); продавати з лотка ( на вулиці)4) мop. зазнавати кільової хитавиці5) падати; ударятися; зариватися; занурюватися; ( upon) вибрати, зупинитися на кому-небудь, чому-небудь; ( upon) випадково натрапити на кого-небудь, що-небудь; ( into) накидатися, нападати на кого-небудь6) ( into) накинутися, енергійно взятися за що-небудь7) задавати тон, настроювати на який-небудь лад; надавати певного забарвлення; подавати певним чином; мyз. мати, задавати або надавати певної висоти, тону; настроювати; давати основний тон8) встановлювати на певному рівні, намічати; оцінювати9) мати нахил; ( різко) знижуватися10) нацьковувати, протиставляти ( кого-небудь кому-небудь)11) cл. розповідати байки, перебільшувати, прибріхувати; хвастатися, "прибріхувати"12) здрімнути, подрімати13) кapт. оголошувати козир14) ходити з козиря15) мостити брущаткою, брукувати; обтісувати ( камінь); споруджувати кам'яну основу; облицьовувати ( каменем)16) тex. зачіпляти ( про зубці); з'єднувати17) миcт.; cпeц. відправитися на гастролі або в поїздку18) cл. влаштувати вечірку19) cл. розхвалювати, нав'язувати що-небудь20) cл. залицятися -
4 Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх
Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770, Штутгарт - 1831) - нім. філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему - як завершення західноєвропейської класичної філософії даного напряму. Цілісно вона викладена в його "Енциклопедії філософських наук" (1817), конкретніше - в численних працях, виданих прижиттєво і посмертно учнями. Вступ становить "Феноменологія духу" (1807), яку Г. називав "мандрівкою за відкриттями". Зміст цієї нової на той час науки охоплює формування індивіда, розвиток його знань від чуттєвої достовірності до філософських понять, котрий в стислому вигляді відтворює шлях історії матеріальної і духовної культури людства. Сама система поділяється на три частини: "Наука логіки", "Філософія природи" і "Філософія духу". "Наука логіки" (1812 - 1816) - теж нова наука, створена Г. Її предмет - мислення як цілісне утворення, формами і змістом якого є філософські категорії - водночас поняття і об'єктивні визначення світу (див. діалектична логіка). В марксистській традиції найбільшого значення надається логіці Г. (через всебічну розробку в ній діалектики), в той час як в немарксистській філософії, особливо в неогегельянстві, - "Феноменології духу", ряд ідей якої (зокрема, щодо відчуження, панської і рабської свідомості) видаються співзвучними і для сучасної епохи. За Г., природа як така, не пізнана, чужа для мислення. До того ж, термін "відчуження" несе на собі відбиток християнської ідеалістичної традиції: Бог-дух творить світ, який виявляється чужим для нього внаслідок гріхопадіння. В християнстві людина повинна порвати з цим світом, щоб об'єднатися з Богом, у Г. - пізнати його, щоб відкрити в ньому всеосяжне, а отже, ідеальні основи буття. В сучасну добу тлумачення природи як відчуження мислення знайшло подальше підтвердження у взаємному відчуженні природи і людини, як наслідку планетарної, особливо технічної діяльності людства. В "Філософії природи" Г. розвинув також оригінальні ідеї про нероздільну єдність простору і часу, їхню залежність від матерії, що нагадує думки Ейнштейна (ці ідеї філософ висловив ще в 1817 р., майже за сто років до появи теорії відносності). Але порівняно з іншими працями, "Філософія природи" займає незначне місце в системі Г. Натурфілософія в нім. класичній філософії зробила неабиякий вплив на природознавство і філософію в особі Шеллінга, а не Г., за рік до смерті якого почав виходити "Курс позитивної філософії" (1830 - 1842) Конто. Центр тяжіння системи Г. - не природа, а дух Д. ух - основне поняття його вчення В. ибір цього поняття започаткований ще ранніми творами Г. з філософії релігії, налр., таким, як "Дух християнства та його доля" (1798 - 1800). Заслуга й перевага Г. полягала в тому, що для розкриття основного питання філософії він узяв якраз поняття духу, бо воно є найбільш загальним і всеохопним в опозиції до природи і матерії й містить в собі багато своїх форм: свідомість і самосвідомість, психічне почуття, розум і т. д. Різні форми духу Г. дослідив в дев'яти філософських науках, які входять до "Філософії духу". Виокремлено три види духу: суб'єктивний, або індивідуальний; об'єктивний, або суспільний; абсолютний, або всезагальний. Перший вид містить такі науки: антропологію (предмет - душа у співвіднесенні з тілом); феноменологію (свідомість і самосвідомість - співвідношення суб'єктивного і об'єктивного); психологію (духовні властивості індивіда, що розглядаються як самостійний предмет дослідження). Об'єктивний дух охоплює право, моральність (Moralitat) і систему звичаїв (Sittlichkeit). Цей вид духу відтворює всі основні аспекти суспільства. На першому місці стоїть зовнішнє, абстрактне право (за. Енгельсом, "юридичний світогляд є класичним світоглядом буржуазії"). Історія свідчить, що правовими державами стали саме буржуазні держави (феодальні і соціалістичні під це визначення не підпадають). Мораль - внутрішнє право, спосіб поведінки, опосередкований суб'єктивними чинниками: свідомістю, совістю, критичними міркуваннями. Оскільки свобода є вихідне гасло такого суспільства, моральність посідає значне місце в його житті. Головні її категорії - намір і вина, добро і совість. Нарешті, в суспільстві існує великий шар відносин, які є одночасно і внутрішньо притаманними індивідові, і зовнішніми стосовно нього: це - звичаї, традиції, природні права, закони. Системою звичаїв охоплюються три головні сфери суспільства: сім'я - місце народження і виховання людини; громадянське суспільство - система матеріальних і виробничих відносин, в якій кожен переслідує приватну мету; держава - організація, яка утворює і підтримує життя народу як цілого, оберігає його від розпаду. Держава - найвищий ступінь суспільного розвитку - і є втіленням в дійсність абстрактного права. За Г., немає народу, котрий не мав би того державного ладу, на який він заслуговує; кожен народ формується як результат своєї історії і може створити лише те, що вже є її результатом; держава не може бути створена штучно. Третій вид духу - найзагальніший, абсолютний. Його предмет і сфера дії - весь світ (тобто це світогляд). Г. вирізняє три його форми: мистецтво, релігію, філософію. В марксизмі поняття духу було замінено поняттям свідомості, внаслідок чого надто звуженим виявилось і "основне питання філософії". Нині гегелівська традиція відроджується.[br]Осн. тв.: "Феноменологія духу" (1807); "Наука логіки", ч. І, "Об'єктивна логіка". В 2 т. (1812, 1813); ч. II, "Суб'єктивна логіка" (1816); "Енциклопедія філософських наук" (1817); "Філософія права" (1821); "Філософія релігії". В 2 т. (1832); "Історія філософії". В 2 т. (1833, 1836); "Філософія історії" (1837).Філософський енциклопедичний словник > Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх
Перевод: со всех языков на украинский
с украинского на все языки- С украинского на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Все языки
- Английский
- Украинский